Зі зростаючим споживчим попитом у всьому світі на продукти, спрямовані на керування стресом, емоційне благополуччя-і боротьбу з втомою, концепція адаптогенів знову стала центральною точкою в промисловості рослинних екстрактів. Адаптогени зазвичай відносяться до класу природних рослинних сполук, які допомагають організму підтримувати стан рівноваги під час фізіологічного або психологічного стресу, причому ашваганда та родіола рожева вважаються двома найбільш репрезентативними рослинними адаптогенами. Хоча обидва препарати використовуються для полегшення стресу, підвищення стійкості до втоми та покращення психічного -благополуччя, вони демонструють чіткі відмінності щодо активних сполук, механізмів дії та сукупності клінічних досліджень. Для компаній, які займаються дослідженнями та розробкою функціональних харчових продуктів або дієтичних добавок, розуміння відмінностей між цими двома інгредієнтами з точки зору біологічних механізмів і сценаріїв застосування сприятиме більш ефективному позиціонуванню продукту та розробці рецептури.
Чим відрізняються їх активні сполуки та механізми адаптації?
Основними активними компонентами ашвагандхи (Withania somnifera) є витаноліди, клас природних сполук зі стероїдною структурою. Дослідження показують, що витаноліди можуть модулювати гіпоталамо-гіпофізарно-надниркову (HPA) вісь, тим самим впливаючи на фізіологічну реакцію організму на стрес. Відповідно до рандомізованого подвійного-сліпого дослідження, опублікованого в Індійському журналі психологічної медицини в 2012 році, додавання стандартизованого екстракту ашваганди значно знижувало рівень кортизолу в сироватці крові в осіб, які переживали хронічний стрес, і покращувало-пов’язані зі стресом симптоми (джерело: https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/23439798/).
Основними діючими компонентами родіоли рожевої є салідрозид і розавін. Вважається, що ці сполуки модулюють такі нейромедіатори, як серотонін, дофамін і норадреналін, тим самим покращуючи стан психологічного стресу. Відповідно до огляду 2017 року, опублікованого в Phytomedicine, родіола рожева може підвищити стійкість організму до психічного та фізичного стресу, впливаючи на системи нейромедіаторів і зменшуючи окислювальний стрес (джерело: https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/28182881/).
З точки зору механізму, південноафриканський кіготь диявола, як правило, зосереджується на зниженні гормонів стресу шляхом регулювання ендокринної системи, тоді як родіола рожева працює в основному через нейромедіатори та антиоксидантні шляхи для полегшення розумової втоми.
Що показують клінічні дані про зниження стресу?
З точки зору клінічних досліджень, екстракт південноафриканського кігтя диявола підтверджується низкою рандомізованих контрольованих досліджень у сфері управління стресом і тривогою. У систематичному огляді, опублікованому в Medicine (Балтімор) у 2019 році, було проаналізовано численні клінічні випробування та виявлено, що добавки південноафриканського кігтя диявола значно знижують рівень стресу та покращують рівень тривожності.
З іншого боку, клінічні дослідження екстракту родіоли рожевої в основному зосереджувалися на ефектах проти-втоми та когнітивних можливостях. Згідно з дослідженням 2009 року в *Planta Medica*, прийом добавок з екстрактом родіоли рожевої серед лікарів, які працюють у стресових умовах, значно покращив увагу та когнітивні показники, одночасно зменшуючи розумову втому.
Таким чином, з точки-доказової медицини існує більше доказів, які підтверджують використання південноафриканського кігтя диявола для лікування хронічного стресу, тоді як родіола частіше використовується для підвищення розумової витривалості та боротьби з втомою.
Як їхні фізіологічні переваги відрізняються в адаптогенному застосуванні?
У практичному застосуванні існують помітні відмінності у функціональних ролях цих двох адаптогенів. Ашвагандха частіше використовується в продуктах, пов’язаних із керуванням стресом, покращенням сну та емоційною стабільністю. Дослідження показують, що його ефекти проти-занепокоєння можуть бути пов’язані зі зниженим рівнем кортизолу та посиленням сигналів ГАМК, що робить його поширеним інгредієнтом добавок для емоційного благополуччя-. З іншого боку, родіолу частіше вважають «адаптогеном проти -втоми». Деякі дослідження показали, що він може підвищити стійкість організму до гіпоксії та високо-інтенсивного робочого середовища, що призводить до його частого використання в спортивному харчуванні та продуктах для боротьби з -втомою. Відповідно до огляду 2020 року в *Frontiers in Pharmacology*, родіола має потенціал для підвищення витривалості під час вправ, зменшення відчуття втоми та покращення когнітивних функцій (джерело: https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/32760229/).
Отже, ашваганда зазвичай вважається «емоційним адаптогеном і адаптогеном для управління стресом», тоді як родіола вважається «адаптогеном для фізичної та когнітивної витривалості».
Висновок: як покупцям вибрати між екстрактами ашвагандхи та родіоли?
Загалом, незважаючи на те, що екстракт південноафриканського кігтя диявола та екстракт родіоли рожевої належать до категорії адаптогенних рослин, їхня функціональна спрямованість не зовсім однакова. Існують значні дослідження, які підтверджують використання південноафриканського кігтя диявола для регуляції гормонів стресу, полегшення тривоги та покращення сну, тоді як родіола краще підходить для підвищення розумової витривалості, зняття втоми та покращення когнітивних здібностей. Для команд із розробки продукту та закупівлі сировини розумною стратегією зазвичай є не просто вибір одного над іншим, а радше застосування їх у диференційований спосіб на основі цільової групи споживачів і позиціонування продукту або навіть досягнення більш комплексного ефекту-зняття стресу та втоми-за допомогою комбінованих рецептур.
довідка
[1] «Біохімічна та цитологічна оцінка ефективності екстракту родіоли в косметиці» - Ван Інцунь, Тан Сяолінь, Лю Дан, Чжан Ін, Хун Мінхуа, Лю Чжі.
[2] «Проти{1}}вплив родіоли на HSF і клітини HaCaT шкіри людини» - Zhou Sisi, Jiang Jianguo.
[3] СЛОМІНСЬКІ А.Т., ЗМІЄВСЬКІ М.А., ЗБИТЕК Б. та ін. Ключова роль CRF у системі реакції шкіри на стрес [J]. Endocrine Reviews, 2013, 34(6): 827–884.
[4] SKOBOWIAT C, SLOMINSKI A T. UVB активує гіпоталамо-гіпофізарно-наднирникову вісь у мишей C57BL/6 [J]. Журнал слідчої дерматології, 2015, 135 (6): 1638–1648.